Кодеин напиток Lean (лин) Малоярославец

Але-хоп, ребятушки! Сегодня я хочу рассказать вам о каком-то прикольном приключении, которое случилось со мной не так давно. Закладки, через косяк, загонять - все это слова, знакомые каждому любителю хорошего опиухушения, но у меня есть история настолько бомбовая, что вы взорветесь от смеха и шоколада! А давайте я вам ее всю до мелочей раскручу, а вы потом расскажете всем своим планокишам друзьям, которые ковыряются в марихуане!

В общем, началось все с того, что я заметил, как мой друг, по кличке Токсик, загоняет футбол на Xbox. Играли мы вместе и постепенно проперло в голову сочное предложение - а что если раскрутить весь этот футбол пахански на закладки? А, но жила-была, неопытный наркоманец я, решил проверить, насколько густо будет балдеть, курнув перед этим ковырялку. Потом раздуплился, что такой план может стать самой бомбезной идеей в моей жизни!

Ну, вы сами знаете, как эти дела делаются - крепкий чай с бонгом, а там уже летят загоны влет. Пока мы валились в опиацию, я параллельно скачал сетевой кодеин и начал собирать команду красавчиков для совместного бомбежа в футбольчик. Что я только себе не позволял: и настраивал сервер, и наркоманым голы забивал. Может, это и случайно получилось, но нам удалось стать просто богами виртуального футбола!

Мы уже через полчаса игры стали главными героями молодежной сцены. Нас взяли на карандаш местные блогеры, а потом о нас начали писать газеты. Теперь прокликивайте своим унылым друзьям мой ник в игре, и они будут ухатываться до потери сознания!

И да, я тогда совсем забыл сказать, что в процессе игры я сломал планетарный рекорд по забитым голам на одном дыхании. Божечки, было так эпично, что я хотел перевести этот праздник в мир реальности. Жаль, что у меня не хватило денег на организацию турнира по футболу среди наркоманов, но это уже совсем другая история...

Опиуха, братцы, это что-то просто невероятное! Если бы вы видели наше счастье, когда каждый гол пропускал через наши кровеносные сосуды, вы бы раскатались от смеха! Ну а потом уже, когда эйфория прошла, пришлось вылечиваться от морального перенасыщения футбольными эмоциями косячком. А, ну еще бы, мы же были просто виртуальными футболистами!

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.